Ще раз про Завіт(и)… угоди,
договори та їх виконання
хто, з ким, коли і як
Ви друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам.(Iван.15:14)
Чому тонуть кораблі?
Бо вони важчі від води.
Чому падають літаки?
Бо вони важчі від повітря.
Чому людина грішить?
…
Чому немає грошей?
Чому війна?
Чому голод?
Чому хвороби?
Чому, чому, чому???
Одвічне питання: “хто винен і що робити”. Добре що Бог допускає мої падіння в інших питаннях, в яких я шукаю Його милосердя. І тоді мої пошуки накладаються на чиїсь пошуки в їх питаннях. І так мені краще зрозуміти чийсь біль в його гріхах… І це не дозволяє мені бути самоправедним суддею… Недаремно Ісус Христос колись сказав одним людям: хто з вас без гріха, хай перший кине камінь… ех-х-х…
Що таке гріх?
Не хочу розвивати величезних теорій про це.
Мене завжди цікавить практична сторона питання спілкування з Богом.
Період знайомства. Цукерково-букетний період.
Его людини.
Приходить людина в своєму его до Бога, як мужчина до жінки з цукерками та букетами.
А потім виясняється що церква то Наречена, а Наречений то Ісус Христос.
Так “ломається” его людини.
Людина усвідомлює своє місце у всесвіті. Закони Всесвіту. Божі Закони.
Усвідомлює свою “безправність”.
Чому безправність?
Земля була дана людині у керівництво. З певними умовами.
Людина умови порушила. Спрацювали певні закони. Незнання яких не звільняє від покарання. Виконання тобто. Неізольовані пальці в розетку з 220-ми вольтами в ній тому підтвердження.
Та й Бог завжди був Богом.
А ще безправність від того, що ось сатана сказав – вознесу й поставлю свій престол в сонмі Богів (“правність“). І не спрацювало чомусь. А від цього й травма в когось. Посіяна образа на Когось – чому я так не можу?
Пояснення є чому. Але пояснення “затуманює” до розуміння сатана. Пояснення від Бога. Сатані так легше маніпулювати людьми.
А пояснення від Бога носить практичне значення цього питання.
Але то знову виходить за рамки цієї статті.
Отже.
А той факт, що ангел Люцифер опустив Його, Творця в своєму серці до якогось там рівня, а за ним й людина…
Це аж ніяк не принизило Бога. Бог є Бог. Ангели є ангели. Люди є люди.
Бог творить все для якихось своїх планів.
І вчить бути в гармонії все та всіх. І ще щось, що виходить за межі зараз не то розуміння, не то – смисл писати те, що й так переживає кожен???
Чим більше слів, тим далі в ліс…
А всього хотів написати ось це:
Коли складаєш угоду з кимось… угоду, договір, завіт…
Важливе її виконання.
Якщо з Богом: то Він не забуває, не відволікається і т.д. і т.п.
Проблема завжди на стороні людини.
Коли немає відповіді від Бога давно…
Десь “похований” якийсь розділ Завіту.
Не виконується.
Тоді йдеш і робиш ревізію. Шукаєш.
Фінанси.
Тут такий самий завіт, розділ завіту, як і інші.
Ісус Христос – Первосвященник по чину Мелхиседека.
Мелхиседеку, як священнику Бога, була принесена, віддана десятина (1:10) здобичі, прибутку від одного чоловіка.
Принесена добровільно. З радістю. Закону Мойсейового ще не було. Там де це вже було оформлено як закон Завіту.
Як Ісусу Христу принести свою пожертву чи десятину? Тобто скласти з Ним й цю частину угоди, Завіту.
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
35 Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
36 Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене.
37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці і до Тебе прийшли?
40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. (Матв.25:31-40)