У лісі соловейка чути щебетання,
Своїми співами він зустріча світанок,
Старого дуба долина зітхання,
І шепче листя на деревах: «Ранок».
І прокидається навколо усе вмить:
Нарциси заспані труть оченята,
Ясен невиспаний тужно шумить,
І прокидаються маленькі солов’ята.
Та раптом кущ край лісу ворухнувся,
Стурбовано вовтузиться хтось в листі.
То в ньому зайчик спав. Проснувся –
І геть побіг в зеленому намисті.
Next Post
Ви знаєте, була колись пора
Вт Тра 17 , 2022
Ви знаєте, була колись пора, Коли цвіли солодким цвітом вишні, Морями звалися зеленими поля. І лине з серця: «Дякую, Всевишній».

You May Like
-
2 місяці ago
Просто треба розібратися що таке Дух, Душа, Тіло
-
2 роки ago
21.06.14
-
2 роки ago
Нічна гостя одного лікаря
-
2 роки ago
Різдво
-
2 роки ago
Світанок
-
2 роки ago
Ви знаєте, була колись пора