– А що, як «завтра» зовсім не прийде?
А що тоді, коли не зійде сонце?
Загубиться десь небо голубе
І гілка не загляне у віконце?
Коли веснянки на твоїх щоках
Не матимуть для кого усміхатись?
Коли не буде більше сліз в очах
Й нікого не прийдеться більш чекати?
А що, як «завтра» більше не прийде?
Забуде раптом день перегорнутись?
Як місяць землю раптом не знайде
Й вона нарешті вирішить минутись?..
– Жахіття ночі, місяць уповні?
З «тарілки» гості чи кінець дороги?
Блаженний той, хто плине у човні,
А більше – хто у морі вмочить ноги.
