Боже царство… Перш ніж дійти до цього коментаря…
Бог дав прочитати назву одного відео на ютубі: “день з ТЦК в пошуках “ухилянтів””…
“Ухилянти” VS “узурпатори”…
Бог же не роздає клички? Інакше моє Євангеліє звучало б так: Ухилянти! Хто ще не визнав Ісуса Христа своїм Господом та Спасителем? Хто ще не став під знамена Божої армії???
І знаєте, тепер по новому зазвучала пісня: скоро, скоро вже, ми побачимо Христа! Яку з таким задоволенням співали колись в церквах…
Хто для мене, як для Ісуса Христа, є ухилянтом… чи краще це Його словами назвати: залиши мертвим ховати мертвих своїх??? Якщо я зодягнувся в Ісуса Христа, то хто я є для оточуючих? Чи короткі рукава в Ісуса Христа і видно мої руки? Чи вони (“рукава”-Ісус Христос) достатньої довжини, щоб бачити руки, пробиті цвяхами, які покривають мене??? Та й не я живу, живе в мені Христос… Те саме й про ноги? Видно мене як мене чи як Ісуса Христа, дивлячись в сторону, де стоїть постать???
Якщо видно, то я мав би бути більший за Ісуса Христа??? А це жах для мене… бути більшим за Бронежилет… за Броню Праведності, яка мене покриває… бо відстрілять все лишнє…
P.S. В Синів Бога в Ісусі Христі – боса немає. Є Батько в Ісусі Христі. Це по духу. Плоть противиться Духу Святому.
Для світу я ЦАРСТВЕННЕ СВЯЩЕНСТВО! І як Вовка в Тридесятому царстві… прочитати мені б лекцію, як тут ізби робляться… тобто роль священника в суспільстві… та ще й ЦАРСТВЕННОГО! Щоб я міг свою роль НОРМАЛЬНО виконувати!!! Як я маю ходити в чистоті Духа Святого… в СВЯТОМУ СВЯТИХ!
Седраху, Месаху та Авденаго зв’язали руки ЧУЖИМИ гріхами й кинули в вогонь. В святість! Там чужі гріхи згоріли. І вони стали вільно ходити. Цар же не захотів до них зайти, а покликав їх вийти звідти? А чому??? Така ж НАГОДА??? Перевірити себе…
– чому я знову і знову шукаю Дорогу Додому? І навіть, приходячи туди… на мені щось горить при цьому… бо тому, хто чистий… тому лишень ноги помити…