creative writing

God is Love

People of Love

Love`s ministries


Незабаром Паска…

Незабаром Паска…

Колись читав книжку, там хлопака попав в полон і був рабом в якогось “шейха”… Восток дело тонкое, Петруха(с). З одного боку він раб – невільник(й) в своєму виборі. І може боротися за свою свободу. А з іншого? Який інший бік, скажете Ви! Він в рабстві і свобода миліша. Можна бути рабом “по тілу”, але вільним “по духу”! Ого-го! Еге-ге! Алілуя Тобі Боже!
– Боже! Я хочу бути вільним!!!
– Божевільним?
Проходить якийсь час, “шейх” дає команду виконавцям і ті ставлять клеймо (випалюють) на тілі раба. Біль. Приниження. Клеймо на все життя. Все скінчено. Клеймо раба. І всі будуть дивитися на клеймо. Бачити його. Всі вільні…
Незабаром сусіди шейха прийшли і розорили цього шейха. Перемогли його. Й знищили. Але не знайшли того, що шукали. Десь воно було сховано в іншому місці.
Пройшов час. Хлопака так і жив зі своїм клеймом. В його житті відбувалися якісь знакові події. Знаки. Згадувалося життя в рабстві. І знаки того періоду. Яскраві спогади того часу. Слова шейха. Відношення шейха. День, коли поставили клеймо в т.ч. Щось не давало спокою. І коли картина (пазли) в один день, в один з останніх знаків склалася, раб зрозумів, що день, коли ставили клеймо, то номер рахунку в швейцарському банку зі статками шейха. Просто він був рабом для шейха в своїх очах. Боровся за свою свободу. Десь втікав. Його ловили, наказували. А в очах шейха якось це було інакше.
Під тортурами, які він зазнав після смерті шейха, давно розповів би що знав. Але шейх був мудрішим. І без ілюзій щодо ворога. Його розрахунок спрацював. Спадщина була в руках того, кого він вподобав і головне: кожен з нас хоче, щоб те, що ми залишаємо після себе приносило добрі плоди далі й далі…
Шейх був мудрим! Але кому він міг на той час сказати всю правду?
Він був одиноким! І всі навколо були частинками його плану.
Він розділив себе, як тепер мощі святих – в храмах.
І роздав себе по шматочках тим, ким оточив себе на той час…
Він їх любив. А вони були рабами.
Це тіло Моє, яке за вас ламається… Це кров Моя, нового Завіту, яка за вас проливається…
 
Незабаром Паска…
Любителям суду!

Любителям суду!

Любителям суду! Якби Бог суду хотів тільки, людство загинуло б ще на стадії Адам Ver 1.1-1.2 .

Модифікації:

Адам Ver 1.0 – Адам, творіння цілісне, ні мужчина, ні жінка. As is. Як Бог.

Адам Ver 1.1 – Власне Адам, до якого звикли. Без “ребра”.

Адам Ver 1.2 – Назвали Євою. “Ребро” без всього решти.

Адам Ver 2.0 – Ісус Христос. Ми в Ньому. Теперішні християни. Для любителів посперечатися: не я живу, а живе Христос в мені.

З Новим Роком усіх!

З Новим Роком усіх!

Як тільки захочеш кудись іти, тобі одразу покажуть, що йти туди пізно… Мораль?

Не вір очам своїм. Йди! Якщо ти знаєш що воно твоє… Бог буде за тебе! Він Слово своє поставив вище за Себе! Слово – в т.ч. закон.

P.S. Євреї 40 років ходили по пустелі, бо їхні сусіди їм намалювали реальність, в яку вони повірили та й прийняли, хоча Бог малював іншу реальність. Тоді Бог перемалював їм реальність й на протязі 40-ка років ця, нова, реальність звершилась. Вони померли не бачивши обіцяного… Бо в серцях було рабство. Й у таку реальність було легше повірити. Діти їх, вільні від рабства, прийняли попередню реальність, намальовану Богом. Й вона прийшла. По вірі твоїй буде тобі!

P.S. Ключове слово тут: Бог! Слово було від Нього. І Слово було Бог… Якось так!

З Новим Роком усіх!

Запишу, щоб не забути! 🙂  Писав 16 жовтня 2015 р.

Піднялася тема: “Полтергейст, а-ля полтергейст”. (2017 – поясню, була людина, в якої бачив страх. Була очевидцем. А де страх там немає Любові. А Бог є Любов. Отже там немає Бога. (P.S. про мої страхи не зараз! 🙂 ). Чому людина має виходити з того, що їй пропонує ворог її? Часом задають нам питання з очевидною відповіддю. І ми даємо цю відповідь. А можна ж питанням на питання??? Ісус Христос дияволу після пустелі відповідав не так, як Йому пропонувалось. Отже ми не маємо жити, як нам пропонують: “від страху”, а “від Любові”, “від Неба”, “від Бога” стартова позиція!

Прикольна історія Ісуса Навина

Прикольна історія Ісуса Навина

Прикольна історія Ісуса Навина…
Того самого який казав йти за Йордан (куди Бог вів, казав йти), коли Ізраїль вийшов з Єгипту, з рабства… і досить швидко, за 40 днів, здається, дійшов до Йордану.
А всі решту мужики (окрім Халева ну й Мойсея звичайно) кричали: краще б… не розумні ми були… та щоб нам… Бог так і зробив, те що вони собі набажали.
Прикольна тим, що Ісуса Навина ніхто не чув. Майже ніхто. Страшна одинокість мабуть це. А потім 40 років ростуть ті, хто будуть однодумцями. З різницею 40 років у віці з ним. Ті, хто не бачили рабства й той, хто не був рабом у рабстві…
Прикольний цей світ… прикольні люди… загадкові… в кожному якась своя загадка…
Але 40 років чекати, щоб здійснити свою мрію з новим поколінням… прикольно…
Дідусь Ісус Навин…
Нове приходить як єресь! Проважається як традиція…

сторінка 1 з 1112345наступна10наступнаОстання »

Ми у Facebook

Love`s TV studio

Ми у Google+

Love`s TV studio

Ми у Twitter

Love`s TV studio